Марина Голуб-Мироненко. Вони вірять, чекають і не втрачають надії https://cdn.segodnya.ua/img/article/10601/11_main_new.1506755161.jpg https://cdn.segodnya.ua/img/article/10601/11_tn.1506755161.jpg 2017-09-29T18: 04: 08 + 03: 00 Колекція сімейних історій г. Киев

Наша сім'я має двох чоловік. Ми зустрілися в зрілі роки і, на жаль, не маємо спільних дітей. Але нас поєднала спільна риса - бажання допомагати тим, хто потребує допомоги.

Мені хочеться розповісти не про нас, а про одну мамі, по волі долі що стала частиною нашого життя. З нею нас познайомила людська жорстокість, байдужість і звичка жити плітками навколишнього сільської громади.

Свого часу Ірина, так звуть нашу героїню, пережила складні моменти в своєму житті: до восьми років виховувалася в інтернаті, потім її усиновила немолода бездітна пара, але родичі, очевидно, вже в розумі поділивши нажите цією парою, побачили в її особі конкурентку на спадок. Вони стали формувати навколо неї негативний імідж, усіма способами намагаючись переконати прийомних батьків позбутися дитини. Прийомним батькам з великими труднощами вдалося відстояти свою підопічну, переживаючи і свої життєві трагедії. Прийомний батько отримав виробничу травму, втративши ноги, а мати стала погано бачити і чути. Проте вони виростили хорошу, люблячу, працелюбну дівчинку.

Перший шлюб для Ірини виявився трагічним. Вона потрапляє під тиранію афериста, злодія і брехуна, який використовував її протягом десяти років спільного життя, ще більш перекрутивши інформацію про Ірину в навколишньому суспільстві, де все її вважали за недоумкувату, алкоголічку, нечепуру і т.д., а його при цьому сприймали як старанного і мало не ідеального сім'янина. Вже маючи чотирьох дітей, їй вдалося вирватися з цього пекла за допомогою іншого молодого чоловіка, який на вулиці захистив її від побиття чоловіка.

Пошкодувавши молоду матір з дітьми, хлопець став допомагати їй і морально, і матеріально, і фізично, після чого у них зав'язалися свої відносини. Але в колись заможному колгоспі, а на сьогодні зруйнованому і вмираючому селі важко знайти постійну роботу. Пара перебивається випадковими заробітками, не відмовляючись від жодного праці, щоб утримувати велику родину. Таким чином вони познайомилися з моїм батьком, які проживають в цьому селі, а потім і з нами.

Але складності чекали їх попереду. Коли у них народився спільна дитина, колишній чоловік нацьковує на сім'ю соціальні служби, школу, всякі інстанції, домагаючись своїми діями, щоб у них забрали дітей і помістили в інтернат. Згодом прийомним батькам і парі вдалося повернути старших дітей в сім'ю, але п'ята дівчинка з якихось причин досі утримується в спецустанові, а чиновники знаходять нові і нові відмовки, щоб не віддавати дитину.

У цьому році на День Незалежності, 24 серпня, у молодої 32-річної мами народилася шоста дитина. На честь свята дівчинку назвали Святослава. У районному пологовому будинку почали вимагати від Іри якихось оплат, і вона була змушена звернутися за допомогою до нас з чоловіком. Мене дуже здивував той факт, що дитина, що народилася в цей день єдиним на весь район, - залишився без особливої ​​уваги чиновників, урочисто викидають на святкування державні кошти. І тоді я стала дізнаватися подробиці життя цієї жінки, розкриваючи кричущі порушення по відношенню до неї і її малолітнім дітям з боку соціальних служб, шкільних співробітників, колишнього чоловіка, депутатів і голови села ...

Ми з моїм коханим кинулися наводити порядки. На сьогодні вже відновлено документи, які були вкрадені колишнім чоловіком, відновлені виплати допомоги на дітей, оформляються пільги , Допомагається отримати все, що їй належить по праву і Конституції України, ведеться навчальна програма з різних напрямків знань в тому числі і юридичним. Ми з чоловіком та іншими волонтерами взяли на себе ті обов'язки, які повинні були виконувати місцеві чиновники різних рангів.

Ірина та діти отримали чималу любов і допомога з боку зовсім незнайомих їй людей. Ще багато роботи попереду, але вони вже щасливі і сповнені оптимізму. Вони вірять, чекають і не втрачають надії, що незабаром до них повернеться їх Вероніка. А ми з чоловіком зробимо все, що від нас залежить, для цього. Адже села, міста, країни вимирають там, де перестають народжуватися діти, а ми хочемо, щоб в нашій країні їх було якомога більше.

І якщо ця розповідь переможе в змаганні, то для мами, що годує і її шістьох дітей буде великим подарунком приз від "Яготинського".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Підписуйтесь на нашу розсилку