Налаштування мережевих з'єднань в Windows Vista

Сергій Пахомов

Коли починаєш працювати з новою ОС Windows Vista, виникає проблема настройки мережевих з'єднань. Складність полягає в тому, що, звикнувши до інтерфейсу операційної системи Windows XP, швидко перебудуватися на новий інтерфейс, пропонований Windows Vista, не виходить. Взагалі, перше враження від Центру управління мережами і загальним доступом (саме так називається діалогове вікно налаштувань мережевих з'єднань в Windows Vista) аж ніяк не однозначне. Створюється враження, що, бажаючи все максимально спростити, розробники весь процес налаштування віддали на відкуп відповідному Майстру настройки мережевих з'єднань. Але, схоже, вони перестаралися, та в результаті все тільки ускладнилося. Зникли ті прозорість і простота, які були притаманні Windows XP, а замість них ми отримали безліч діалогових вікон, в яких легко заплутатися. Зате в Windows Vista передбачені засоби, що підвищують безпеку та надійність мережевих з'єднань, що, звичайно ж, є безсумнівним її перевагою.
У цій статті ми детально розглянемо всі нюанси створення мережевих з'єднань на прикладі російської версії Windows Vista Ultimate (32 біт) (build 6.0.6000).

В операційній системі Microsoft Windows Vista всі налаштування мережевих з'єднань виробляються в вікні Центр управління мережами і загальним доступом. Для отримання доступу до нього клацніть на робочому столі на значку Мережа правою кнопкою миші і в контекстному меню виберіть пункт Властивості (рис. 1).

Мал. 1. Отримання доступу до вікна Центр управління мережами і загальним доступом

В результаті відкриється вікно Центр управління мережами і загальним доступом (рис. 2), в правій частині якого відображаються статус і властивості підключення комп'ютера до Інтернету і локальної мережі, а в лівій - панель задач з посиланнями на інші діалогові вікна, які стосуються налаштувань, управління , перегляду і діагностиці мережевих з'єднань.

Мал. 2. Вікно Центр управління мережами і загальним доступом

Спочатку розглянемо підключення комп'ютера з операційною системою Windows Vista до локальної мережі з використанням проводового інтерфейсу, тобто підключення по мережі Ethernet.

До тих пір поки на мережевому контролері комп'ютера не проведені необхідні настройки для його підключення до локальної мережі, в Центрі управління мережами із загальним доступом статус підключення комп'ютера буде відображатися як Ні підключення або ж як підключення до невпізнаних мережі.

Для включення комп'ютера до складу локальної мережі перш за все необхідно з'ясувати, чи застосовується в ній DHCP-сервер або ж кожного комп'ютера мережі виділяється статичний IP-адресу. Однак другий варіант досить рідкісний - як правило, він використовується в домашніх умовах, коли в мережу об'єднуються два-три комп'ютери. Але навіть в тому випадку, якщо домашня мережа побудована на базі маршрутизатора з виходом в Інтернет, як DHCP-сервера часто застосовується сам маршрутизатор, який обов'язково має вбудований DHCP-сервер. У разі корпоративних мереж, що нараховують десятки і більше комп'ютерів, стандартним рішенням є використання DHCP-сервера.

DHCP-сервер дозволяє всім комп'ютерам локальної мережі отримувати IP-адреси автоматично з заздалегідь визначеного діапазону IP-адрес. Власне, в цьому випадку ніяких специфічних налаштувань на мережевому контролері проводити не потрібно. З настройками за замовчуванням мережевий контролер буде намагатися отримати всі мережеві адреси (свій IP-адресу, IP-адреса шлюзу, IP-адреса DNS-сервера) автоматично.

Для того щоб налаштувати мережевий контролер комп'ютера на автоматичне отримання IP-адрес або ж задати IP-адреси вручну, необхідно у вікні Центр управління мережами і загальним доступом на панелі задач клацнути по посиланню Управління мережевими підключеннями. У вікні Мережні підключення (рис. 3) вибираємо потрібний нам мережевий інтерфейс (якщо їх декілька) і, клацнувши на ньому правою кнопкою миші, вибираємо в контекстному меню пункт Властивості.

Мал. 3. Вікно із мережею

Після цього відкриється діалогове вікно властивостей мережевого підключення (Підключення по локальній мережі - властивості) (рис. 4), яке практично не відрізняється від аналогічного вікна в операційній системі Windows XP.

Мал. 4. Діалогове вікно властивостей мережевого підключення

Перейшовши до пункту Протокол Інтернету версії 4 (TCP / IPv4), натискаємо на кнопку Властивості, після чого має відкритися добре знайоме (для тих, хто має досвід налаштування мережевих з'єднань в Windows XP) вікно властивостей протоколу TCP / IPv4. У ньому проводиться установка IP-адрес мережевого контролера, шлюзу і DNS-сервера.

Якщо в локальній мережі застосовується DHCP-сервер, то у вікні властивостей протоколу TCP / IPv4 необхідно відзначити пункт Отримати IP-адресу автоматично і пункт Отримати адресу DNS-сервера автоматично. (Рис. 5). Дані настройки мережевого контролера використовуються за замовчуванням.

Дані настройки мережевого контролера використовуються за замовчуванням

Мал. 5. Налаштування протоколу TCP / IPv4

Якщо ж необхідно зробити підключення до локальної мережі, в якій не застосовується DHCP-сервер, то необхідно вручну привласнити комп'ютера IP-адреса і задати маску підмережі. Природно, що привласнюється IP-адреса має бути з тієї ж подсети, що і всі інші адреси комп'ютерів цієї локальної мережі. Крім того, якщо в локальній мережі є маршрутизатор з виходом в Інтернет, то для отримання доступу в Мережу необхідно також вказати IP-адресу основного шлюзу (IP-адресу маршрутизатора з виходом в Інтернет).

Після того як проведена настройка мережевого інтерфейсу комп'ютера, він виявиться підключеним до локальної мережі і в вікні Центр управління мережами і загальним доступом відобразиться статус підключення з назвою тієї мережі, до якої підключений ПК. Наприклад, якщо комп'ютер підключено до мережного домену, то в якості імені мережі буде відображатися ім'я мережевого домену (рис. 6).

Мал. 6. Вікно Центр управління мережами
і загальним доступом з відображенням статусу
підключення до мережного домену

Після підключення комп'ютера до локальної мережі у вікні Центр управління мережами і загальним доступом можна буде провести додаткові настройки мережевого з'єднання.

Для цього на панелі завдань необхідно вибрати посилання Налаштування напроти імені локальної мережі. У вікні Налаштування мережевого розміщення (рис. 7) можна вказати назву створеного мережевого з'єднання (наприклад, HOME LAN), вибрати значок для цього з'єднання і тип розміщення мережі (Громадське або Приватне). Що стосується домашньої мережі, то краще встановити тип розміщення Приватне, оскільки це дозволить вашому комп'ютеру виявляти інші комп'ютери та пристрої в складі локальної мережі і зробить для них можливим виявлення вашого комп'ютера. Для публічної мережі (наприклад, якщо мова йде про бездротовому хот-споті) краще використовувати тип розміщення Громадське. У цьому випадку буде обмежена виявлення комп'ютерів в мережі, а також використання мережі деякими програмами.

У цьому випадку буде обмежена виявлення комп'ютерів в мережі, а також використання мережі деякими програмами

Мал. 7. Завдання параметрів мережі

Коли як налаштовані параметри мережі, в вікні Центр управління мережами і загальним доступом можна переглянути повну карту мережі, натиснувши на посилання Перегляд повної карти. Слід зазначити, що правильна структура мережі відображається лише в найпростіших випадках, а якщо локальна мережа більш-менш складна, то очікувати її коректного відображення не доводиться. Наприклад, в нашому випадку використовувалася домашня локальна мережа, що складається з трьох комп'ютерів і двох бездротових маршрутизаторів, що функціонують в режимі розподіленої бездротової мережі (WDS) і відповідно пов'язаних один з одним по бездротовому інтерфейсу. До одного маршрутизатора були підключені бездротовим чином ноутбук і проводовим чином комп'ютер, а до іншого - ще один комп'ютер по провідному інтерфейсу. Схема подібної мережі показана на рис. 8.

8

Мал. 8. Перегляд повної карти локальної мережі

Як бачите, Центр управління мережами і загальним доступом некоректно відображає схему мережі. По-перше, бездротовий маршрутизатор відображається як бездротова точка доступу і пов'язаний з ним комутатор, а не як єдиний пристрій. Другий бездротовий маршрутизатор взагалі відображається як комутатор, а бездротовий зв'язок між двома маршрутизаторами визначається як дротяний зв'язок між двома комутаторами. Тому довіряти відображається схемою мережі не варто. У той же час відзначимо, що створювана карта мережі дозволяє швидко переглянути IP- і MAC-адреси всіх комп'ютерів і мережевих пристроїв, що входять до складу локальної мережі. Для цього до значка із зображенням комп'ютера або мережевого пристрою досить підвести покажчик миші, і в підказці відобразяться IP- і MAC-адреси мережевого адаптера (мережевої пристрої).

Крім можливості задавати тип розміщення локальної мережі (Приватне або Громадське), у вікні Центру управління мережами і загальним доступом можна більш точно налаштувати всі параметри доступу комп'ютера в мережу, а також параметри доступу до комп'ютера з локальної мережі. Так, передбачено управління (включення і виключення) наступними параметрами доступу:

  • мережеве виявлення;
  • загальний доступ до файлів;
  • спільного доступу до загальних папок;
  • використання загальних принтерів;
  • загальний доступ з парольного захистом;
  • загальний доступ до мультимедійних файлів.

Параметр доступу Мережеве виявлення визначає, чи буде даний комп'ютер бачити інші мережеві комп'ютери і пристрої і чи буде, в свою чергу, цей комп'ютер видно іншим мережевим комп'ютерам.

Параметр Загальний доступ до файлів встановлює, чи будуть доступні файли і принтери, до яких підтримують обмін на комп'ютері, іншим користувачам мережі.

Параметр Загальний доступ до загальних папок визначає, чи зможуть мережеві користувачі отримувати доступ до файлів, розміщених в загальнодоступному місці. При цьому включити загальний доступ до загальних папок можна так, щоб мережеві користувачі могли відкривати, змінювати і створювати файли в загальних папках на комп'ютері або тільки відкривати їх для читання.

Параметр Використання загальних принтерів визначає можливість застосування принтерів, підключених до даного ПК, іншими користувачами мережі.

При включенні опції Загальний доступ з парольного захистом доступ до загальних файлів і принтерів зможуть отримувати тільки ті користувачі, для яких на даному ПК створені облікові записи і паролі.

При включенні опції Загальний доступ до медіафайлів мережеві користувачі отримають доступ до музичних файлів, зображень і відеозаписів, що зберігаються на даному ПК, а сам комп'ютер буде виконувати пошук загальних файлів цього типу в мережі.

Після того як комп'ютер включений до складу локальної мережі, Центр управління мережами і загальним доступом дозволяє отримати швидкий доступ до браузеру локальної мережі. Для цього достатньо на панелі завдань у вікні Центр управління мережами і загальним доступом вибрати посилання Перегляд комп'ютерів і пристроїв. Після цього відкриється вікно Мережа (рис. 9), в якому будуть відображені всі комп'ютери локальної мережі і мережеві пристрої. Клацнувши на будь-якому з цих комп'ютерів (пристроїв), можна отримати доступ до нього, якщо це передбачено політикою безпеки.

Клацнувши на будь-якому з цих комп'ютерів (пристроїв), можна отримати доступ до нього, якщо це передбачено політикою безпеки

Мал. 9. Перегляд комп'ютерів, що входять до складу локальної мережі

Відзначимо, що доступ до мережевого браузеру можна також отримати, клацнувши лівою клавішею миші по значку Мережа на робочому столі.

Наступна функція, передбачена Центром керування мережами і загальним доступом, - це можливість вибору локальної мережі, до якої потрібно підключитися. Вона важлива в тому випадку, коли є кілька бездротових локальних мереж.

Для настройки бездротових з'єднань Центр управління мережами і загальним доступом пропонує спеціальний майстер настройки бездротових з'єднань. Для настройки бездротових з'єднань на панелі завдань в Центрі управління мережами і загальним доступом необхідно вибрати посилання Управління бездротовими мережами. Після цього відкриється однойменне вікно (рис. 10), в якому можна буде створити новий профіль (або відредагувати вже створений) підключення до бездротової мережі.

10), в якому можна буде створити новий профіль (або відредагувати вже створений) підключення до бездротової мережі

Мал. 10. Вікно Управління бездротовими мережами

Щоб створити новий режим підключення до бездротової мережі перш за все необхідно або налаштувати адаптер бездротового зв'язку на автоматичне отримання IP-адрес, або прописати всі IP-адреси вручну.

Для настройки бездротового адаптера виберіть у вікні Управління бездротовими мережами на панелі завдань пункт Властивості адаптера. При цьому відкриється вже знайоме нам вікно налаштувань бездротового мережевого адаптера. Перейшовши до пункту Протокол Інтернету версії 4 (TCP / IPv4) і натиснувши на кнопку Властивості, потрапляємо в стандартне вікно, в якому можна задати IP-адреса бездротового мережевого адаптера, маску підмережі, IP-адреса основного шлюзу, а також IP-адреси первинного та вторинного DNS-серверів.

Якщо мова йде про публічну бездротової мережі типу хот-спот, необхідно налаштувати бездротовий мережевий адаптер на автоматичне отримання всіх IP-адрес (це налаштування за замовчуванням). Для домашньої же мережі на базі бездротової точки доступу або бездротового маршрутизатора, можливо, буде потрібно прописати IP-адреси вручну.

Після настройки бездротового мережевого адаптера можна приступати до створення нового профілю бездротового з'єднання. Для цього у вікні Управління бездротовими мережами на панелі завдань виберіть пункт Додати. Після цього відкриється діалогове вікно Підключення до бездротової мережі вручну (рис. 11), що пропонує три варіанти створення профілю бездротового з'єднання:

  • додати мережу, що знаходиться в зоні дії цього комп'ютера;
  • створити профіль мережі вручну;
  • створити мережу «комп'ютер - комп'ютер»

Мал. 11. Варіанти створення профілю бездротового з'єднання

Якщо бездротова точка доступу або бездротовий маршрутизатор активні і комп'ютер перебуває в межах зони незахищеною бездротової мережі, доцільно використовувати варіант Додати мережу, що знаходиться в зоні дії цього комп'ютера При виборі даного варіанту відкриється вікно із списком всіх знайдених мобільних мереж (рис. 12). Вибравши в цьому списку незахищену бездротову мережу, тобто мережа, в якій не використовуються протоколи аутентифікації і шифрування даних, і клацнувши на клавіші Підключитися, можна встановити з'єднання з цією бездротовою мережею. Після успішного підключення до обраної бездротової мережі буде запропоновано зберегти параметри цієї мережі, тобто створити профіль бездротового підключення до конкретної мережі. Якщо планується багаторазове підключення до обраної бездротової мережі, то доцільно зберегти профіль підключення, однак при одноразовому підключенні до мережі створювати її профіль немає необхідності. Якщо Ви вибрали збереження параметрів підключення, то у вікні Управління бездротовими мережами буде додано новий профіль підключення до бездротової мережі.

Мал. 12. Вікно із списком бездротових мереж,
в зоні дії яких знаходиться комп'ютер

Якщо планується створити профіль підключення до захищеної бездротової мережі, то в діалоговому вікні Підключення до бездротової мережі вручну необхідно вибрати варіант підключення Створити профіль мережі вручну. При виборі цього варіанту відкриється діалогове вікно, в якому необхідно вказати ім'я мережі, тип безпеки і ключ шифрування. Крім того, в цьому ж вікні можна вказати такі опції, як можливість автоматичного підключення до цієї мережі (рис. 13).

Мал. 13. Налаштування профілю
бездротового з'єднання при підключенні до захищеної мережі

Потрібно відзначити, що в поточній реалізації Windows Vista майстер настройки бездротового з'єднання при підключенні до захищеної бездротової мережі працює не цілком коректно (що робити - «глюків» в Vista ще багато!). Тому не дивуйтеся, що після створення вищеописаним способом профілю бездротової мережі підключитися до неї вам не вдасться - профіль перш потрібно ще відредагувати. Наприклад, якщо ви підключаєтеся до захищеної мережі, в якій застосовується WEP-шифрування, то при завданні типу безпеки WEP і введенні ключа безпеки в створюваному профілі буде використовуватися WEP-шифрування, але без аутентифікації користувачів (тип безпеки - Ні перевірки автентичності (відкрита) ). Крім того, вказане ім'я мережі буде служити і в якості SSID. Природно, ці установки можуть не дозволити підключитися до захищеної мережі, а тому першим ділом приступаємо до виправлення «глюків».

У вікні Управління бездротовими мережами виберіть доданий профіль і клацніть на ньому правою кнопкою миші. Для того щоб змінити ім'я мережі (але не SSID-мережі) в контекстному меню виберіть пункт Перейменувати (рис. 14). Це дозволить ввести нове ім'я мережі, відмінне від SSID-мережі.

Це дозволить ввести нове ім'я мережі, відмінне від SSID-мережі

Мал. 14. Перейменування бездротової мережі

Потім знову клацніть на доданому профілі правою кнопкою миші і в контекстному меню виберіть пункт Властивості. При цьому відкриється вікно Властивості безпеки мережі. Вкладка Підключення можна вказати спосіб підключення до мережі, а на вкладці Безпека - тип безпеки (спосіб аутентифікації), тип шифрування і ввести ключ шифрування (рис. 15). Саме на цій вкладці можна виправити помилки Microsoft. Вкажіть необхідний тип безпеки (спосіб аутентифікації), тип шифрування і ще раз введіть ключ шифрування. Тільки після цього створений профіль дозволить здійснити підключення до захищеної бездротової мережі.

Тільки після цього створений профіль дозволить здійснити підключення до захищеної бездротової мережі

Мал. 15. Налаштування способу аутентифікації
і типу шифрування в бездротової мережі

Ще одна корисна функція, яку надає Центр управління мережами і загальним доступом, - це можливість використовувати майстер створення підключення. Для запуску даного майстра на панелі завдань у вікні Центр управління мережами і загальним доступом виберіть посилання Створення підключення або мережі. При цьому відкриється однойменне вікно (рис. 16), в якому буде запропоновано кілька варіантів створення підключень або мережевих налаштувань:

  • підключення до інтернету;
  • настройка бездротових маршрутизаторів і точок доступу;
  • підключення до бездротової мережі вручну;
  • настройка бездротової мережі «комп'ютер - комп'ютер»;
  • настройка телефонного підключення;
  • підключення до робочого місця.

Мал. 16. Вікно Створення підключення або мережі

Варіант Підключення до Інтернету дозволяє налаштувати бездротове, швидкісний (із застосуванням протоколу PPPoE) або телефонне (c використанням аналогового модему або ISDN) підключення до Інтернету (рис. 17).

Мал. 17. Діалогове вікно Підключення до Інтернету

Вибір варіанту Налаштування бездротових маршрутизаторів і точок доступу запускає майстер настройки маршрутизатора (точки доступу). Природно, що для запуску цього майстра необхідно, щоб комп'ютер був підключений до маршрутизатора (точки доступу). Майстер налаштування пропонує два способи налаштування: він дозволяє або відкрити web-інтерфейс маршрутизатора (точки доступу) з подальшою налаштуванням пристрою, або попередньо створити всі налаштування захищеної бездротової мережі (профіль мережі) і зберегти їх на флеш-носій з можливістю подальшого перенесення на маршрутизатор і інші комп'ютери. Правда, для цього маршрутизатор (точка доступу) повинен підтримувати настройку з флеш-носія.

Вибір варіанту Підключення до бездротової мережі вручну призводить до запуску вже знайомого майстра настройки бездротової мережі.

Варіант Налаштування бездротової мережі «комп'ютер - комп'ютер» дозволяє налаштувати бездротову мережу в режимі Ad-Hoc, тобто в режимі взаємодії двох комп'ютерів один з одним безпосередньо, без використання точки доступу.

Варіант Налаштування телефонного підключення призначений для настройки підключення до Інтернету із застосуванням аналогового модему. Даний варіант дублює майстер, який запускається в варіанті Підключення до Інтернету при виборі телефонного способу підключення.

Варіант Підключення до робочого місця дозволяє налаштувати VPN-з'єднання з Інтернетом.

КомпьютерПресс 6'2007