Податкова зверне увагу на електронні гроші і інтернет-комерцію

Як повідомляє « Коммерсант Україна », Посилаючись на слова першого заступника голови Державної податкової служби (ДПС) -начальник податкової міліції Андрія Головача, податкова міліція розширила перелік пріоритетних напрямків роботи у 2012 році, додавши в нього два нові пункти. І, якщо попередні напрямки діяльності безпосередньо пов'язані з функціями ДПС (контроль витрат державного та місцевих бюджетів і державних монополій, боротьба з конвертаційними центрами, незаконним відшкодуванням ПДВ та тіньовим обігом підакцизних товарів), то нові види діяльності викликають певне здивування. Зокрема, податкова міліція має намір почати боротьбу з кіберзлочинністю.

Коммерсант Україна

Однак під кіберзлочинністю в податковій міліції розуміють зовсім не фішингові атаки, шахрайство і поширення шкідливого програмного забезпечення. У ДПС мають намір посилити контроль над ринками електронних грошей і платіжних систем, інтернет-провайдерами та інтернет-торгівлею. Для цього вже створено спецпідрозділ. У ДПС оцінюють оборот електронних грошей в 2011 році в 2,5 млрд грн, що вдвічі більше, ніж в 2009 році, і в 10 разів більше, ніж в 2007 році. У відомстві вважають, що до 2014 року ринок зросте до 15 млрд грн.

Таку активізацію податкової міліції вітають в Національному банку України. Один з представників цієї установи порадів тому факту, що до цього питання підключилася податкова служба, яка раніше тільки розводила руками. Відзначається, що вона вже створила неприємності системі WebMoney, яка ухиляється від реєстрації та визнання того, що займається емісією електронних грошей. За підтримки ДПС в НБУ мають намір домогтися контролю над цією діяльністю. Відповідно до Податкового кодексу, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, заборонено займатися факторингом, тому податкова служба застосовує санкції.

Крім того, більш жорсткий контроль з боку ДПС очікує і вуличні платіжні термінали. Планується впровадження в програмно-технічних комплексах самообслуговування (ПТКС) фіскальних чіпів, щоб контролювати їх так само, як і касові апарати, і проводити обов'язкове інкасування виручки виключно банками. Це дозволить ДПС краще контролювати оподаткування виручки. За відгуками деяких гравців цього ринку, виручка контролюється через платіжні системи, і всі транзакції реєструються. Але щоб впровадити фіскальний чіп, необхідні додаткові капіталовкладення в розмірі $ 300-500 на один апарат ПТКС. Крім того, вартість одного візиту інкасатора банку становить 50 грн. Таким чином, додаткові витрати будт перенесені на кінцевого користувача, якому належить додатково платити комісію в розмірі 1% від суми платежу.

За словами президента асоціації «Учасники електронного бізнесу України» Юрія Чайки, звинувачення ДПС обґрунтовані лише частково, так як найчастіше при інтернет-торгівлі продукція доставляється кур'єром за готівковий розрахунок, який не завжди фіксується. Операції за безготівковим розрахунком або за допомогою електронних грошей (якщо правила їх випуску зареєстровані НБУ) контролюються і відповідним чином оподатковуються. При цьому наголошується, що податківці зможуть досягти ефекту, якщо кур'єри будуть оснащені мобільним терміналом для видачі касового чека. А один такий термінал коштує € 600-800.